Кріплення «спайдерного скління» до капітальних конструкцій будівлі:

Дана схема збірки конструкцій «спайдерного» скління формує наступну послідовність:

скло→ шарнір → кронштейн → конектор → бетонна колона / перекриття / ригель (див. малюнок) ↓

Як випливає з креслення, для монтажу «спайдерної» системи за такою схемою, немає потреби будувати додаткові несучі елементи. Замість них використовуються капітальні конструкції будівлі – зазвичай бетонні колони, перекриття та ригелі. Це, безумовно, зручно і привабливо з точки зору витрат та термінів робіт, але може застосовуватись лише в окремих випадках. Підходяща для цього конфігурація бетонних конструкцій, які виходять на фасад, повинна закладатись на етапі проектування будівлі, або скластися вдалим чином, якщо «планарний» фасад планується будувати у будівлі, яку реконструюватимуть. Як показує практика, частіше за все дана схема застосовується в комбінаціі з іншими системами монтажу.

Порівнюючи схему монтажу «спайдерного» скління на капітальні конструкції будівлі з іншими варіантами (на металевих стійках, скляних ребрах або вантовою), можна виділити її наступні основні переваги та недоліки:

Переваги:

• використовуються існуючі несучі елементи будівлі споруди;
• відсутність додаткових несучих підконструкцій;
• як правило – найдешевша порівняно з іншими схемами монтажу;
• відносно проста в проектуванні та встановленні.

Недоліки:

• обмеження свободи в проектних рішеннях, зокрема по розмірах та сегментації скляних елементів, через необхідність прив’язки до бетонних конструкцій;
• через масивність бетонних конструкцій не дозволяє повною мірою проявитись основній перевазі «спайдерного» скління – створенню прозорої та візуально легкої скляної стіни.