Кріплення «спайдерного скління» до капітальних конструкцій будівлі:
Дана схема збірки конструкцій «спайдерного» скління формує наступну послідовність:
скло→ шарнір → кронштейн → конектор → бетонна колона / перекриття / ригель (див. малюнок) ↓
Як випливає з креслення, для монтажу «спайдерної» системи за такою схемою, немає потреби будувати додаткові несучі елементи. Замість них використовуються капітальні конструкції будівлі – зазвичай бетонні колони, перекриття та ригелі. Це, безумовно, зручно і привабливо з точки зору витрат та термінів робіт, але може застосовуватись лише в окремих випадках. Підходяща для цього конфігурація бетонних конструкцій, які виходять на фасад, повинна закладатись на етапі проектування будівлі, або скластися вдалим чином, якщо «планарний» фасад планується будувати у будівлі, яку реконструюватимуть. Як показує практика, частіше за все дана схема застосовується в комбінаціі з іншими системами монтажу.
Порівнюючи схему монтажу «спайдерного» скління на капітальні конструкції будівлі з іншими варіантами (на металевих стійках, скляних ребрах або вантовою), можна виділити її наступні основні переваги та недоліки:
Переваги:
- використовуються існуючі несучі елементи будівлі споруди;
- відсутність додаткових несучих підконструкцій;
- як правило – найдешевша порівняно з іншими схемами монтажу;
- відносно проста в проектуванні та встановленні.
Недоліки:
- обмеження свободи в проектних рішеннях, зокрема по розмірах та сегментації скляних елементів, через необхідність прив’язки до бетонних конструкцій;
- через масивність бетонних конструкцій не дозволяє повною мірою проявитись основній перевазі «спайдерного» скління – створенню прозорої та візуально легкої скляної стіни.