Кріплення «спайдерного» скління до металевих стійок:

Дана схема збірки конструкцій «спайдерного» скління формує наступну послідовність:

Скло→шарнір→кронштейн→коннектор→металева стійка   (див.малюнок) ↓

Еволюційно – це початковий спосіб монтажу «спайдерних» систем, який широко застосовується до цього часу. Він передбачає будування додаткових металевих колон, на які потім монтується решта елементів конструкції. Для виготовлення таких несучих стійок використовуються сталеві, нержавіючі або алюмінієві труби різноманітного перетину: круглого, краплевидного, квадратного, та інш. Завдяки створенню свого роду металевого каркасу, з’являється можливість створювати найбільш складні конструкції, поєднуючи різні площини скління, в тому числі похилі та купольні. Все це надає архітектору можливість створення та реалізації неймовірних проектів та рішень.

Порівнюючи схему монтажу «спайдерного» скління на металевих стійках з іншими варіантами (на капітальних конструкціях, скляних ребрах або вантовою), можна виділити її наступні переваги та недоліки:

Переваги:

• найбільш проста та зручна у проектуванні та монтажі;
• легко сполучається з іншими конструкціями будівлі;
• дозволяє зручно будувати окремі павільони та навіси ;
• відносно недорога, в цьому відношенні конкурувати з нею може лише схема закріплення скління до капітальних конструкцій будівлі.

 Недоліки:

• серед систем із підконструкціями, які зводяться додатково – найбільш масивна. Як візуально, так і за площею, яку займає всередині будівлі;
• елементи, які входять до складу конструкції, створюють певні прешкоди для проникнення природного освітлення всередину приміщення.